Чоловік знайшов записку в кишені дружини: «Ресторан «Зелений мис» завтра в 11:00, службовий вхід». І ось що він зробив..
Геля, де твої ключі? Я свої на роботі залишив. – Сергію, в моїй куртці подивися. Зараз, я швидко, – і побігла до дзеркала дофарбовувати вії.
Сергій дістав із зовнішньої кишені в’язку і разом з нею випав невеликий листок паперу, складений удвічі. Поки його підбирав, згадував, куди потрібно заїхати по шляху в гості до друзів: в магазин за гостинцями, забрати речі з хімчистки. Раптово погляд впав на клаптик листа з блокнота, який він тримав в руках. Джерело
«Ресторан «Зелений мис» завтра в 11:00, службовий вхід».
Почерк був явно не Гелин і навіть не схожий на жіночий. Ще раз перечитавши вміст записки, Сергій засунув її назад. Ангеліна якраз підходила до дверей, на ходу поправляючи нове плаття бірюзового кольору.
– Я готова. Поїхали.
Чоловік оглянув дружину з ніг до голови. Що й казати – красива. Жили вони разом близько десяти років душа в душу. Друзі все дивувалися: «Без дітей, а їм удвох не нудно».
Сергій задумався: «Може, з’явився суперник? Та ні, навряд чи, якби розлюбила, повідомила б відразу. Надто вже вона відкрита людина». Поки на майданчику двері ключем замикав, задав питання, щоб розвіяти сумніви.
– Гель, у тебе завтра плани є? Може, в кіно сходимо? Давно не були.
Сергій обернувся і не впізнав дружину. Ангеліна, раптово змінившись в обличчі, промямлила щось незрозуміле:
– Мені потрібно … Я хотіла … Подруга попросила. Загалом, завтра ніяк.
Його начебто обухом по голові м’яч поцілив. Кохана дружина ніколи не брехала, не могла приховати в секреті нічого. Навіть на роботі, де вона працювала бухгалтером, всі над нею беззлобно жартували «Ангеліна – душа нарозхрист». А тут явно щось недоговорює.
“Як бути? Що робити? Може запитати безпосередньо? А раптом збреше?». В голові у чоловіка думки пролітали з шаленою швидкістю, настрій різко зіпсувався і вже не хотілося йти в гості, але він стримався і вирішив з’ясувати все на наступний день. Адресу та час він знав. Залишалася справа за малим.
Весь вечір Сергій був сам не свій, відповідав друзям невпопад, Ангеліна також зауважила, що чоловік якийсь дивний:
– Що з тобою, любий?
– Голова болить. Поїдемо додому? – запитав він дружину.
– Ну, поїдемо, – Геля трохи засмутилася, але виду не показала.
Вдома, пославшись на те, що втомився, Сергій ліг спати, але думки не давали можливості заснути. Щоб не розбудити Гелю, він вийшов на кухню. Так і просидів півночі в інтернеті і в роздумах. Тільки до ранку сон його здолав.
Приблизно близько десятої години Сергій прокинувся і виявив, що Ангеліна вже була одягнена, нафарбована і збиралася йти.
– Ти йдеш, так рано? – поцікавився спросоння чоловік.
– О, милий, ти прокинувся. Так, мені потрібно їхати. Сніданок на столі, – і поцілувавши його на прощання, швидко втекла.
Сергій тут же піднявся, вмився і вискочив з будинку, забувши про їжу.
Наближаючись до будівлі ресторану, чоловік відразу помітив автомобіль дружини, припаркований біля входу. Подумки зібравшись, Сергій видихнув і вибрався з машини, попрямувавши до службового входу. Як тільки він завернув за ріг, перед ним опинилася натовп людей, що скандували:
– Вітаємо! Вітаємо!
Шум хлопавок і вибігша йому назустріч Ангеліна зовсім вибили чоловіка з колії. Нічого не розуміючи, Сергій спробував осмислити те, що відбувається.
– Що відбувається? Я не розумію. Ця записка в куртці, – бурмотів він, звертаючись до дружини.
– Я спеціально підклала, а ключі твої сховала, щоб напевно. Перший раз тобі збрехала. Любий, прости. Я хотіла зробити тобі сюрприз. Ти забув, так? П’ятнадцять років твоєї роботи в компанії і десята річниця нашого шлюбу, ось я і придумала …, – виправдовувалася Геля. – Просто я не знала, як ще тебе затягнути на вечірку, ось колега і порадив записку підкласти.
Тепер Сергій все зрозумів і згадав. Міцно обнявши Ангеліну, він обернувся в бік гостей і вимовив:
– Дякую вам всім! А головне, спасибі тобі, – і поцілував свою кохану дружину.
Не поспішайте робити висновки, не розібравшись. А, якщо любиш, то довіряй.