Коли в Сашка влучила куля, я був поруч. В операційній у нього задзвонив телефон. То була його мати…

Так сталося, що в момент коли в Сашка влучила куля я був поруч… Ми не були знайомі, але з того часу його смерть я сприйняв як смерть близької мені людини…

Разом з лікарями в профспілках ми робили все можливе щоб врятувати його ..

Ніколи не забуду, коли молодий хлопець лежав на саморобному операційному столі і у нього задзвонив телефон..Я взяв слухавку… То була його мати…

Врятувати хлопця не вдалося. Герої не вмирають. І в моїй пам’яті ти назавжди Герой, який поклав своє життя за краще майбутнє для нашої країни…

Світлина від Антона Головенка.

Антон Головенко

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *