Посвapuлася з чоловікoм. Вже вuрішuла пітu і забpатu з сoбoю кoта. Але кіт таке yчyдuв… що донuні жuвемо з чоловікoм дyша в дyшy!
Сваримося з чоловіком.
Я не витримую і заявляю:
– Досить! Я збираю речі і їду, кіт залишається зі мною!
– Речі – будь ласка, а кота не віддам! – спалахує чоловік. – Він не тільки твій, і сам вирішить, з ким залишиться!
– Вась, ось кого ти вибереш? Киць-киць, красень, тигр, йди до мене, – кличе чоловік.
– Вася, милий, – тягнуся до кота. – Біжи до мами, йди обійму, малюк.
Вася в шoці, відбіг на середину спальні і втупився на нас. У погляді німе запитання: «Якого дiдька ви тут затіяли?»
– У мене пропозиція, – заявляє чоловік. – Будемо підкликати його ковбасою. До кого Васька підійде – тому й дістанеться, окей?
– Гаразд, – погоджуюся. Ясно ж, що Вася обожнює мене. Але ж засинає завжди між мною і чоловіком…
Oзбрoїлися скибочками ковбаси, розійшлися в різні кути кімнати. Злі обидва, як чoрт. Потихеньку підкликати кота:
– Вася, а дивись, що у мене є! Хочеш ковбаски? – чоловік старанно вабить кота.
– Вася, Вася йди до мене, на вкусняяяшку! – сама теж намагаюся аж на підлогу сповзла, тягнуся до нього.
Вася підійшов до чоловіка, взяв у нього з рук ковбасу.
Чоловік аж підстрибнув від щастя.
– Ось бачиш! Тебе навіть Васька не любить!
Василь пройшов з ковбасою на середину кімнати, поклав її, понюхав. Потім подивився на мене, підійшов і взяв другий шматочок. Повернувся на середину кімнати, поклав мій шматок на шматок чоловіка. Постукав зверху лапкою, як він водичку мацає іноді і заплющивши очі сів поруч.
– Що це означає? – здивувався чоловік – Чий кіт в результаті?
– Ти знаєш … – кажу я – На мою думку, він проти того щоб ми розходилися.
– Думаєш?
– Впевнена – вже заспокоївшись кажу я.
Конфлікт був вичерпаний, а ковбасу ту Васька так і не став їсти. Довелося викинути)) Наш кіт розумніший нас виявився…