Людям просто бояться відкрити правду! Насправді число iнфiкoвaних раз в 80 перевищує офіційну статистику- Академік
«КП в Україні» поговорила з кандидатом на пост президента Національної академії наук.
Вперше з 1962 року академік Борис Патон не подав свою кандидатуру на пост президента Національної академії наук України. Його повноваження повинні були закінчитися в середині березня, але … коронавірус вніс і в це свої корективи. Обрання нового керівника, судячи з усього, доведеться відкласти до закінчення карантину. А він триватиме в Україні як мінімум ще місяць.
Про сьогодення і майбутнє НАН, про минулі і нинішньої епідемії «КП» в Україні »поспілкувалася з одним із кандидатів на пост президента академії – директором Інституту біохімії ім. Палладіна академіком Сергієм Комісаренко.
«До карантину Патон вів всі засідання президії»
– Ви добре знайомі з Борисом Патоном? Як думаєте, української Академії наук буде його не вистачати?
– З Борисом Євгеновичем я знайомий не менше 40 років. Це унікальний за своєю мудрістю людина. Дуже націлений, організований, вольовий. Звичайно, буде його не вистачати. Він до цих пір зберігає прекрасний розум, але ми ж розуміємо, що на 102-му році життя фізичні можливості людини обмежені.
До введення карантину ми регулярно бачилися – кожні два тижні у нас проходило засідання президії, і він все їх проводив. Зрозуміло, що йому допомагали підніматися, проходити по залу. Але він регулярно виступав на засіданнях, коментував виступи науковців. Він у всьому відмінно розбирається, навіть якщо тема не пов’язана з його безпосередньою спеціальністю, тобто сферою матеріалознавства. Його роль для нашої академії унікальна.
– Виходить, що через карантин Борису Патону доведеться залишитися на посаді?
– Так, в зв’язку з карантином обрання нового керівника доведеться відкласти. Напевно, потрібно буде отримати дозвіл Кабміну, щоб президія продовжував свою роботу в колишньому складі. Зупиняти роботу не можна. У нас величезна академія – 170 науково-дослідних інститутів. Борису Євгеновичу допомагатимуть, у нас п’ять віце-президентів.
«Карантин для нас – найреальніший шлях протидії коронавірус»
– Ви відомий молекулярний біолог. Скажіть, цей карантин, який багатьом зруйнував звичне життя, виправданий? Одні кажуть: ввели занадто рано, інші – пізно. Як за вашими спостереженнями?
– Я не просто спостерігаю, я в НАН очолюю групу, яка займається аналізом ситуації. Світовий досвід епідемій свідчить – число інфікованих раз в 80 перевищує офіційну статистику. І це ніяк не пов’язано з приховуванням інформації. Просто велика кількість людей мали незначні симптоми або не були перевірені. І так в кожній країні. Україна – не виняток.
Карантин для нас – найреальніший шлях протидії коронавірус. Раніше треба було його вводити або пізніше … Раніше ми б не бачили, як розвивається картина. Пізніше – ми б зробили ту ж помилку, що Італія та Іспанія.
Чим суворіші заходи будуть вжиті, тим більше з’явиться незадоволених. Але менше буде людей, які помруть.
У США ретельно проаналізували підсумки сумнозвісної «іспанки», яка вбила від 50 до 70, а за деякими підрахунками і до 100 мільйонів людей. В одній школі ввели карантин за день до того, як з’явився перший хворий дитина. В іншій – через чотири дні після першої школи. Так ось серед учнів другий смертність була вдвічі вище. Ось вам і відповідь.
За три місяці розвитку нової інфекції захворіло 100 000 людей, і стільки ж за наступні 12 днів.
«Я маску не ношу»
– Що порадите: носити здоровим маски чи ні? Тут теж різні думки.
– Я можу тільки передати рекомендації Всесвітньої організації охорони здоров’я: людям, у яких немає ознак нездужання і які не контактували з потенційними носіями, носити маску не потрібно. Маски потрібні аптекарям, продавцям магазинів, тобто там, де збирається багато людей або куди можуть заходити хворі люди. Я особисто маску не ношу. Але якщо хочете – носіть, тільки почитайте правила користування.
– По соцмережах гуляє фото радянських дівчат у автомата з газованою водою, на якому написано: вся країна пила з однієї склянки – і ніякої епідемії! Створюється враження, що останнім часом на людство ополчилися різні болячки.
– І раніше все було присутнє. В СРСР була холера, дуже небезпечний грип в 1958 році, який назвали «Азійський». Просто раніше не було інтернету і телебачення було іншим. Весь час виникають якісь загрози, нові хвороби. ВООЗ їх фіксує і намагається мінімізувати. Але буває, що мікроорганізми виходять з-під контролю, як це сталося зараз.
– Скільки може тривати пандемія?
– Передбачати неможливо. Все буде залежати від поведінки цього вірусу – поки він диктує умови. Можливо, коли більшість перехворіють, буде вироблений колективний імунітет. Небезпека стане менше.