МВФ дав Україні кредит і поставив 13 кaбaльних умов, які кожен українець відчує на власній шкурі

Вчора, 9 червня, Рада МВФ прийняв рішення про виділення Україні кредитної програми на п’ять мільярдів доларів. 2,1 мільярда надійде відразу. Програма розрахована на півтора року.

Для цієї позики українська влада пішла на багато – навесні відкрила ринок землі і запустила “антіколомойскій” закон. 

Але безпосередньо дорогу до кредиту відкрив меморандум з МВФ, який ще в травні підписав уряд, взявши на себе певні зобов’язання перед Фондом. 

Правда, підписаний документ влади нікому не показали. Але  “Страна.юа” отримала його зі своїх джерел і опублікувала . 

Меморандум запевнили своїми підписами президент Володимир Зеленський, прем’єр-міністр Денис Шмигаль, міністр фінансів Сергій Марченко та голова НБУ Яків Смолій. 

У ньому Україна взяла на себе зобов’язання продовжити колишній курс Порошенко, включаючи підвищення тарифів, закриття шкіл і медреформу Супрун (яку Зеленський давав слово зупинити, але до сих пір цього не зробив).

Від виконання цих умов залежить отримання наступних 2,9 млрд доларів протягом півтора років.

Розберемося в цілому, на що пішла Україна задля 5-мільярдного кредиту. 

1. Заборона на повернення “Привату” Коломойському

Для початку докладніше зупинимося на насилу продавленому в Раді проект, яким блокується повернення “ПриватБанку” Ігорю Коломойському. Це було одним з основних вимог МВФ, без нього новий кредит навіть не розглядалося б. 

Формальним підстави для прийняття закону стало те, що теоретичне повернення “ПриватБанку” Коломойському може розхитати фінансову систему України і поставить найбільший банк на межу банкрутства. По ланцюжку це означає, що МВФ і іншим іноземних організаціям доведеться знову давати великі транші для стабілізації ситуації, чого їм робити не хочеться.

Однак в законі, який прийняла Рада, йдеться не тільки про це. Там в принципі закручуються гайки всім українським банкам, роблячи НБУ практично неосудним, якщо він вирішить закрити будь-який банк або ввести в нього тимчасову адміністрацію. Оскаржити це рішення центробанку в суді буде не можна. 

МВФ щільно контролює Нацбанк, а через нього – всю банківську систему України. “Антіколомойскій” підсилює цей контроль і створює передумови для заходу в країну великих західних банків.

В тому числі за допомогою розчищення “галявини” і покупки системних державних банків, в тому числі і “ПриватБанку”. 

2. Відкриття продажу землі

В кінці березня Рада прийняла, а пізніше Зеленський підписав закон про ринок землі. До 2024 року її пустять на продаж тільки фізособам-громадянам України, та й то не більше 100 гектар в одні руки. Після чого на ринок зможуть вийти агрохолдинги. 

Для них закладена норма про те, що орендар має переважне право викупу землі, причому її вартість повинен визначати не продавець, а державний оцінювач. Тобто скупка землі у дрібних власників великими йтиме за низькою ціною – з огляду на лобістські можливості великого агробізнесу на чиновників. 

Вхід іноземців на ринок буде тільки після всеукраїнського референдуму. Втім, якщо Рада прийме запропонований Зеленським закон про друге громадянство , то іноземці зможуть почати купувати українську землю раніше – просто стаючи за спрощеною процедурою громадянами України. 

Детальніше про продаж сільгоспугідь ми розповідали в матеріалі  Земля не для всіх. Що означає прийнятий Радою земельний закон і чи зможуть його скасувати .

У меморандумі з МВФ додатково записано, що Україна створює ринок сільгоспземлі, знявши мораторій, і наводяться основні параметри прийнятого закону. Але дають зрозуміти, що він не остаточний і все можна обговорювати і міняти.

До кінця червня 2020 анонсується прийняття законодавства щодо компенсації кредитних ставок і кредитних гарантій для фермерів. Заплановано упорядкування процедур передачі землі і децентралізації управління земельними ресурсами, земельні аукціони. 

Далі підемо по тексту опублікованого “Країною” меморандуму України з МВФ .

3. Зусилля податкового тиску на бізнес і українців

Серед обіцянок Зе і його команди щодо податкової політики прямим текстом прописано її посилення.  

Київ розраховує збільшити надходжень до бюджету від митниці і податків. Якщо ж це реалізувати не вдасться, то обіцяють скорочувати “непріоритетна витрати” без уточнення, які саме. 

Паралельно українська влада обіцяє вже в 2020 році тісно співпрацювати з Фондом працювати з МВФ щодо реформування податкової системи: “У тому числі за рахунок усунення податкових прогалин, розширення податкової бази та скорочення можливостей для ухилення від сплати податків”.

До кінця дії програми Україна зобов’язується не брати ліберальні податкові закони, вводити податкові пільги і преференції щодо мит. Тобто кардинально міняти податкову систему, хоча якраз цього і чекає бізнес. 

Це фактично ставить хрест на податкову реформу, яку у Зеленського обіцяли в 2021 році. Бізнес також може не розраховувати на зміни структури податків, зокрема заміни податку на прибуток податком на виведений капітал , так як на першому етапі це призведе до зменшення надходжень до бюджету.

Чи не вписується в ці обіцянки і нова програма по відновленню економіки , яку анонсували в уряді Шмигаль. Справа в тому, що в ній є ряд заходів, які також можуть вплинути на зниження податкових надходжень. Наприклад, імпортозаміщення в державних закупівлях тільки по транспорту дасть мінус 7 мільярдів по митниці.

У меморандумі прописано і розробка під контролем МВФ вже до вересня цього року системи декларування доходів, боротьби з відмиванням грошей. Не можна виключати, що під цим розуміється введення загального обов’язкового декларування доходів громадянами, про що давно говорять влади. Плюс подальше посилення контролю за платежами українців.

4. Аудит витрат по боротьбі з коронавірусів

Оскільки даний кредит МВФ позиціонується як Коронавірусние, окремий блок меморандуму – COVID-19.

У документі вказується, що витрати на боротьбу в пандемією в Україні строго контролюються, всі касові операції проходять через казначейство. До березня 2021 років Київ обіцяв повний аудит таких витрат. 

5. Підвищення пенсійного віку і накопичувальні пенсії 

У новому меморандумі з МВФ записано, що в Україні продовжиться пенсійна реформа, розпочата в 2017 році. А саме – “стимули для більш тривалої роботи”, тобто підвищення пенсійного віку.

Київ пообіцяв не вводити нові спеціальні пенсії чи пільги, не вносити в законодавство зміни, які приведуть до зниження фактичного пенсійного віку.

Зміни чекають загальну систему соціальної допомоги. За підтримки Світового банку планується об’єднати всі соціальні програми в одній базі, прив’язати виплати в якомусь “мінімального доходу”. Програма буде працювати в прив’язці до ринку праці – малозабезпеченим стануть не тільки платити допомогу, а й запропонують заробляти самим.

6. Продовження реформи Супрун

Україна взяла на себе зобов’язання продовжувати реформу Супрун, другий етап якої стартував з 1 квітня. Він припускав різке скорочення фінансування медицини, і після обурення лікарів Зеленський пообіцяв реформу зупинити. Але цього так і не зробив. Більш того, в меморандумі прямо говориться, що реформа повинна бути продовжена. 

Також в меморандумі з’явилося поняття співоплати для пацієнтів. Тобто частина медичних послуг для населення стане платним (якщо не буде введено обов’язкове медичне страхування, коли вартість лікування буде покриватися страховкою для тих, хто має на неї право).

У документі розвіяні сумніви з приводу держзакупівель ліків. Вони і далі будуть під контролем міжнародних організацій. Але з цього року МОЗ також контролює закупівлі через нове держпідприємство “Медичні закупівлі України” і систему ProZorro.

7. Закриття “зайвих” шкіл і звільнення “зайвих” вчителів

Українська влада підписалися під зобов’язаннями щодо реформи освітньої системи. Терміни не вказані, але це трапиться, “як тільки криза вщухне”.

Реформа має на увазі в тому числі оптимізацію шкільної мережі. Під цим розуміється закриття частини шкіл. А закриття шкіл – це ще і звільнення “зайвих” вчителів. 

8. Суди в ручному режимі

У новому меморандум з МВФ українська влада пообіцяла забезпечити, щоб процеси відбору суддів та дисциплінарні механізми (в тому числі для Верховного суду) контролювалися “особами з високою компетентністю, надійністю і порядністю”. 

Київ зобов’язався заради кредиту створити незалежну комісію для попереднього відбору потенційних кандидатів до вищих судових органів і оцінки їх чесності.

Фактично це означає зовнішній контроль за судовою системою України. Оскільки експерти будуть рекомендуватися країнами Заходу і міжнародними фінансовими організаціями.

9. Ціни на газ для українців зростуть з 1 липня

В меморандум з МВФ Україна зобов’язалася підвищити ціни на газ для українців з 1 липня 2020 року, після чого ціни будуть повністю визначатися ринком. 

Тобто населення України переводять на газ за тарифами як для промисловості. Якщо газ на світовому ринку буде дорожчати, то доведеться платити все більше і більше. 

10. Тарифи на опалення для українців

Українська влада пообіцяла МВФ зняти обмеження по тарифам на опалення. Якщо в них залежить капітальні витрати на ремонт зношених на 80% мереж, цінники взагалі злетять до небес.

Всі тарифи пропишуть в нових договорах до жовтня 2020 року. Вони почнуть діяти з наступного опалювального сезону. 

Тарифи на опалення будуть переглядатися не рідше одного разу на рік до початку опалювального сезону. 

Будуть скасовані  “знижки Гончарука” , за якими місцева влада коректували платіжки цієї зими в залежності від поточної ціни на газ. Знижки варіювалися від 5% до 30%.

11. Борги за комуналку будуть вибивати посилено

Попутно Київ розробити “адекватні механізми”, щоб забезпечити збір платежів від домогосподарств за комуналку. В тому числі за допомогою більш високих штрафів для українців. 

Зрозуміло, з підвищенням тарифів і збільшенням штрафів, борги українців за послуги ЖКГ будуть рости, тому комунальникам дозволять більш активно їх вибивати.

Як розповідав раніше “Країні” експерт по комунальній інфраструктурі Андрій Никончук, не виключено, що можуть спростити навіть виселення з квартир за борги.  

12. Приватизація “Центренерго” та інших

“ФДМ буде прагнути організувати тендери по приватизації, по крайней мере 2 великих державних підприємств до кінця грудня 2020 року, якщо дозволять ринкові умови, і як мінімум ще трьох до кінця червня 2021 року, включаючи компанії з наступного списку: Одеський припортовий завод,” Об’єднана гірничо-рудна компанія “,” Центренерго “,” Електроважмаш “, Краснолиманський рудник,” Президент-Готель “, – йдеться в меморандумі.

Тобто на цей рік велика приватизація скасовується повністю, що, власне, вже закладено в бюджет (надходження від приватизації в бюджет урізали з 12 млрд до 500 млн). Але і обіцянки щодо наступного року ще нічого не гарантують, адже пункти по приватизації тих же ОПЗ і “Центренерго” прописувалися вже в декількох меморандумах з МВФ, але так і не були виконані.

13. “Незалежні” від держави держкомпанії

За держпідприємствам зазначено наступне:

“Перегляд структури корпоративного управління ДП, щоб привести її у відповідність з Керівними принципами ОЕСР з корпоративного управління; прийняття проекту закону про корпоративне управління з метою розширення повноважень наглядових рад за призначенням генеральних директорів і затвердження фінансових планів; прийняття нового корпоративного статуту для Нафтогазу (структурний маяк з виконанням до кінця вересня 2020 року) “.

Ми вже писали, що це означає для “Нафтогазу” – він стане ще більш автономним, “державою в державі”. Як видно з меморандуму, такі ж зміни готуються і по іншим держкомпаніям. А враховуючи, що в наглядових радах держкомпаній багато іноземців, можна констатувати, що державні активи фактично будуть під зовнішнім контролем.

Що означають ці умови?

Як видно, умови, які Україна взяла на себе під новий кредит МВФ, означають посилення податкового навантаження на бізнес і повна заборона на пільги і преференції, що мінімізує можливості швидкого відновлення економіки після кризи. Фактично цей меморандум ставить хрест на економічному зростанні.

Для пересічних українців домовленості з МВФ теж не обіцяють нічого хорошого. Медицина стане менш доступною і платною, як і школи для дітей. Комунальні тарифи будуть тільки рости. Також є ризик підвищення пенсійного віку.

Інше питання – чи буде уряд виконувати умови, підписаного ним же меморандуму.

У владі, після публікації документа “Країною”, вже почали лунати голоси , що виконувати багато норм цього документа не треба і потрібно його переглянути.

У Фонді ці натяки почули. У  прес-релізі з приводу схвалення програми  йдеться про збереження “значних ризиків”, пов’язаних як зі світовими проблемами через епідемію коронавируса, так і з невизначеністю внутрішньої економічної політики України.

Також в МВФ особливо наголосили на необхідності “збереження незалежності Нацбанку” (читай – не можна міняти його керівництво без погодження з Фондом) і продовження “боротьби з корупцією” для збереження “нинішніх досягнень” (читай – не можна міняти Ситника на чолі НАБУ).

У той же час за цими пунктами в української влади є свої думки, які, м’яко кажучи, не зовсім збігаються з побажаннями Фонду.

Тому поки незрозуміло – чи отримає Україна залишилися 2,9 млрд. За великим рахунком це буде залежати від економічної ситуації і в країні, і в світі. Якщо вона почне швидко вирівнюватися і потреба в кредитах зменшиться, то значить велика ймовірність, що уряд заморозить виконання своїх зобов’язань перед Фондом. А якщо почнеться нове погіршення, то влада знову підуть на виконання вимог МВФ.