Їй назавждu залuшuться 23 рокu. Вона не мучuлася. Але це була жaхлuва зaruбель – пряме попадання у машuну

“Вона не мучилася. Але це була жахлива загибель – пряме потрапляння у машину. Така світла – сонечко, а не дівчина. І це біль, який не проходить”, – приблизно так 20 лютого 2018-го згадують військові 10-ї гірсько-штурмової бригади. Рівно рік тому не стало Сабіни Галицької, старшої медичної сестри, молодшого сержанта “десятки”. Дівчині, яка добровільно пішла до війська, бо дуже хотіла рятувати військових, назавжди залишиться 23 роки.

У районі села Катеринівка на Луганщині бойовики влучили у БРДМ (броньовану розвідувально-дозорну машину), де перебувала медик і ще кілька військовослужбовців, ПТКР (протитанковою керованою ракетою). Сабіна сиділа з боку, куди й “увійшла” ракета. Дівчина загинула на місці, ще один армієць був поранений. Молодшого сержанта поховали вдома на Житомирщині.

Сторінка дівчина на Facebook досі “живе”. Друзі пишуть Сабіні дописи, які інколи коментує її мама. В одному з останніх Тетяна Галицька написала:
“Не хватає і змиритися неможливо. Знаю, повинна подзвонити або приїхати. Дзвоню кожен день, а абонент недосяжний. Боже, за що?!”.

За даними зведеної волонтерами Книги пам’яті загиблих, за час війни на Донбасі загинуло щонайменше дев’ять жінок-військових. Наймолодшій з них, Олесі Баклановій з 92-ї ОМБр, було всього 19 років.

Не забудемо! Не пробачимо!

Фото: Михайло Кучерак (Mykhailo Kucherak)
Фонд “Повернись живим”