Пам’ятаєте голосну історію, як Фаріон придовбалася до маленької дівчинки, що вона “не Маша, а Марічка”? Так от.. 

Пам’ятаєте голосну домайданівську історію, як Фаріон придовбалася до маленької дівчинки в школі, коли та на питання “як тебе звати” відповіла “Маша” і я тоді не зрозуміла наїзду на дитину “шо знач Маша??? Ти Марічка а не Маша”… Так от…

Тепер Я – Фаріон!  Хоча українську знаю за неї гірше, і пальця показую не того, але якшо з моєю дитиною в садочку розмовлятимуть мовою окупанта, то свій петесеер я навіть не спробую зупиняти.  Я розумію, що ми всі скалічені багатовіковою війною з московією, і найбільше це помітно саме в боротьбі нашої мови проти їхньої.

Ми говорим як попало, але наші діти розмовлятимуть найпрекраснішою мовою у світі і пишатимуться що вони є українці!.. та для цього доведеться і попрацювати і поборотись.

Задача 1 – не переходити на російську зі співрозмовником, він і так вас чудово зрозуміє.

Задача 2 – афігєть від факту, що якщо ви не переходите на російську то дивним чином у більшості випадків, співрозмовник перейде з вами на українську! Задача 3 – поставить собі зачот, ви в черговий раз перемогли в битві за мову!

Дякую моїм російськомовним друзям, що завжди перемикаються зі мною на українську! Сприймаю це і як повагу до мене, і як розуміння того, що зміни потрібно робити в усьому на користь Україні.

Маруся Звіробій