Погасив світло і ліг спати. Раптом, серед ночі, щось м’яке по щоці, включаю світло!
Прийшов додому. Поїв. І втомлений в гордій самоті завалився спати.
На вулиці йшов дощ, а на дворі стояло літо, тому вікно залишив відкритим.
Раптом серед ночі відчуваю, що щось до щоки припало. Злякався. Включив світло. Бачу дивиться прямо мені в очі гарненька кішечка.
Я її на кухню. Молока налив. М’ясо, що було в холодильнику, поклав. З’їла. Замурчала.
Дивлюся – не домашня. Вся брудна. Під воду її. Навіть не пручалася. Помив, витер її. Нарвав паперу в туалеті: спорудив типу лотка в мисці. Показав їй.
Їй спорудив в коробці лежанку з рушників. Сам ліг спати. Засинаю і чую крізь сон, що прийшла до мене і лягла поруч.
Вночі наснився сон і ім’я Мія для кішки.
Вранці встав, сказав, щоб добре вела себе і втік на роботу.
Прийшов додому, а мене зустрічають. І так тепло на душі стало.
Так і почалося наше життя: я і Мія моя.