Рак – не вирок: у Дніпрі онкохворих успішно лікують за допомогою винаходу Нобелівських лауреатів
Імунотерапія є дуже індивідуальною для кожного пацієнта, однак щораз доводить свою ефективність.
За новий вид терапії раку двоє вчених отримали цьогоріч Нобелівську премію з фізіології та медицини. Американець Джеймс Еллісон і японець Тасуку Хондзьо зрозуміли, як змусити сам організм боротися зі смертоносною пухлиною. Бо наша імунна система це сама може це зробити.
У нашому організмі є Т-клітини, або так звані Т-лімфоцити – основа імунітету, така собі імунна армія. Для того, щоб імунітет розумів, хто ворог, а хто свій – Т-лімфоцити мають купу різних рецепторів. Якщо один із них каже – ось ворог – наш захисник починає активно діяти.
Але річ у тім, що рак – підступний брехун – і вміє вводити організм в оману. Коли Т-клітина бачить мутовану ракову пухлину і вже готується її атакувати – рак фактично засліплює її своєю спеціальною молекулою і шле сигнал “Все добре, всі свої”.
Учені 100 років билися, щоб зрозуміти, на який саме рецептор і чим діє ракова клітина, щоби приспати наш імунітет. І ось нарешті, у 90-х роках – Берклі Джеймс Еллісон і Тасуку Хондзьо в різних кінцях світу, але майже одночасно – таки знайшли перші два білки, які й роблять наші Т-лейкоцити сліпими.
Сьогодні вже розробили і використовують спеціальні медпрепарати, завдання яких не боротися з раком, а увімкнути внутрішні ресурси імунної системи. Вона ніби прозріває і нарешті бачить ворога.
Нобелівську премію з медицини він підтверджує власним життям. Уже два з половиною роки життя після вироку. Рак легенів у четвертій – останній стадії – Олегу Бочарову з Дніпра діагностували навесні 2016. Що шанси мізерні, йому було зрозуміло без ніяких ілюзій. Він сам лікар – сімейний.
“У мене сумнівів не було. У мене вибору не було. Жити мені чи не жити – так ставилося питання”, – розповідає чоловік.
Імунна система як сканер для клітин. Пропускає своїх. Атакує чужих. То чому ж не бачить пухлинні – ворожі. Він маскується. Вони його не побачили і вони його пропустили.
Зірвати маскування з ворожих клітин та зняти з гальм імунну систему – ось у цьому є відкриття Джеймса Еллісона та Тасуку Хондзьо. Медикаменти роблять пухлину видимою, тож організм сам починає з нею боротися. Без токсичної хімії, що вбиває не тільки клітини раку.
“Клітини імунної системи можуть знищувати цю пухлину. Таким чином вони діють на пухлинні клітини, не впливаючи токсично на здоров’я”, – зазначає завідувач кафедри онкології Дніпровської медакадемії Ігор Бондаренко.
Що таке імунотерапія, Олег Бочаров дізнався після операції. Тоді пухлину з легені видалили не всю. Метастази лишились. Йому запропонували випробувати відкриття нинішніх нобелівських світил на собі.
“Там було все докладно розписано. Надається безоплатне лікування. Та я, як пацієнт, зобов’язуюсь обстежитися. Це не складно. Безкоштовно, тим паче”, – розповідає Олег.
Імунотерапію нині випробовують 70 онкохворих у міській лікарні Дніпра.
“У нас неймовірний стан душі, коли ми бачимо, що пухлина з великих розмірів зменшилася до мінімальних!” – ділиться враженнями одна із лікарок.
“Воно безболісне. Я раз у три тижні приїздив, тут прокапувався і все. Я ішов додому в цей же день. Бачив, що дедалі ліпше, і ліпше. Я розумів, що я потрібен. Що я потрібен суспільству. Що я можу ще відновитися і щось зробити”, – підкреслює чоловік.
Нині він приходить сюди лише на обстеження. Олег Бочаров таки зміг скасувати вирок. За його словами, поступово минули всі симптоми хвороби.
“Приходили на приймання до мене здорові чоловіки, у розквіті, з четвертою стадією раку легені і через три місяці, на жаль, ішли у другий світ. Нині можливості абсолютно вражаючі!” – підкреслює завідувач відділення центру клінічних досліджень Наталя Уржумова.
Жодного папірця. Лише високоточні аналізи. Тож пацієнтам не потрібно лежати в палатах тижнями. Вони живуть удома з рідними.
У лабораторії центру коштом фармкомпаній працює обладнання, що аналізує кров із неймовірною точністю. Бо імунолікування це вкрай індивідуальна технологія. Що підійде одному, іншому – нашкодить.
Звичайно до повного технічного забезпечення ще далеко. Тому коридор центру медичних досліджень у Дніпрі окуповують кур’єрські служби. Зразки онкохворих – учасників клінічних досліджень – відправляють щодня по всьому світу. Вони відлітають до Сингапуру, Південної Кореї та США.
“І буквально за добу ми отримуємо по електронній пошті результати тих досліджень, які технічно в Україні ще не можуть виконуватися”, – розповідає один із професорів лікарні.
Дозу та схему лікування підбирають для кожного пацієнта. Ось тут – коробки з кодами. Ці ліки з’являться у вільному продажу лише за кілька років. І тільки після того, як їхня ефективність та побічні ефекти вирахують із точністю одразу в десятках клініках по всьому світу. Одна з них – у Дніпрі.
Утім наразі лікування кожного такого хворого за новими технологіями коштує майже двісті тисяч гривень на місяць. І ця сума теж – як вирок. Але тут усі витрати покривають фармкомпанії, що досліджують препарат. Але доводиться спростовувати підозри про небезпечні досліди над людьми.
“Перепрошую, та розповідають про піддослідних кроликів, а люди або не лікуються, або лікуються технологіями, що розробляли років так зо 20-30 тому”, – зазначає завідувач кафедри онкології Дніпровської медакадемії Ігор Бондаренко.
За словами головного лікаря міської лікарні № 4 Костянтина Чебанова, хворі отримують ту терапію, яка буде доступна суспільству років через 5-8.
Усі клінічні випробування в Україні схвалює МОЗ. Понад три чверті – це саме міжнародні дослідження препаратів. Більшість проти онкологічних хвороб. Усі хворі на рак дорослі в Україні можуть отримати доступ до безкоштовного лікування за сучасними технологіями, кажуть керівники клінічних досліджень у Дніпрі. Але визнають: не всі лікарі до такого готові. Бо старі схеми їм вигідніші.
“Для цього слід, щоби лікарі об’єдналися, вчили англійську мову, вивчали технології управління дослідженнями, вибачте, етично підходили до пацієнта. Податки платили правильно, все це робили чесно. Тоді міжнародні компанії точно прийдуть”, – пояснює Ігор Бондаренко.
Керівники клінічних досліджень визнають, що імунотерапія – не панацея. Не всім пацієнтам підходить, іноді є побічні ефекти. Нові препарати ще потребують подальших ретельних досліджень. Але результати вже засвідчили: тривалість життя та його якість у пацієнтів ліпшає.
Вдихом на повні груди після перемоги над раком легенів Олег Бочаров вітає розробників імунотерапії з отриманням Нобелівської премії з медицини. Він уже готовий повернутися на роботу – сімейним лікарем у поліклініку. Каже: тепер власним прикладом надихатиме пацієнтів не здаватись і відчайдушно боротися за життя.