ШКРУМ — ПОРОШЕНКУ: Як же мене нудить від Вашої політики і лицемірства. Хочеться кинути все, лиш би ніколи більше вас не бачити і не чути
Альона Шкрум
Порошенко виступає у ВР.
Говорить, що здобутком Революції Гідності на 5-ту річницю Майдану — є його законопроект про стратегічний курс на ЄС та НАТО.
Яка ганьба.
Як же мене інколи нудить від цієї Вашоі політики, від ліцемірства, від Ваших солодких, як патока, слів. Фізично нудить.
І я зроблю все, щоб Вас та Ваших друзів, яким ви сьогодні (як і собі) віддаєте з барського плеча по 2-3 мільярди гривень грошей українців — не було місця в майбутній нашій державі.
Всі думки і весь сум — написала тут: https://goo.gl/69sZiQ
…Вони так нічого і не зрозуміли…. Боже мій. Майдан був не про декларації і не про красиво написані рядки.
Так само як ЄС — це не про лозунги, а — про правила єдині для всіх, про рівність усіх перед законом, про справедливість, про свободу, про можливість захисту своїх прав у незалежному суді, про рівну відповідальність і відсутність касти «недоторканних».
ЄС немає нічого спільного із строчкою у Конституції збіднілої знекровленої розграбованої вами країни, звідки люди після ваших 144 реформ тікають від вас по 3 мільйони у рік в чужі країни та на чужі континенти.
Та прийміть хоч ще 100 законів із пустими деклараціями і назвами про «Ми йдемо у ЄС і НАТО» —
це не змінить реальності, не зробить життя людей кращим, не підніме економіку з 3 мільярдами корупційних грошей Косюку та олігархам-друзям Президента і мільярдом 700 мільйонів особисто на Фонд Президента та Фонд його дружини.
Нічого спільного.
За вашими солодкими промовами та декларативними папірцями — пустота і огидне обличчя корупції та злочинів проти українців.
Цей декларативний проект, коли не покараний жодний вбивця Небесної сотні, коли тодішні керівники Беркуту та поліції, які вбивали українців — стали губернаторами і новими великими начальниками, — це ляпас усім нам.
…Як же мене нудить інколи від цієї політики, від цинізму і від ліцемірства.
…Хочеться кинути все, лиш би ніколи більше вас не бачити і не чути, змити з себе усі ваші лозунги та вишиванкові солодкі, як патока, промови, здерти в гарячому душі верхній шар шкіри і забути про вас, як страшний сон.
…Але ще не час.
Вам не має місця у майбутній нашій країні. Тому сціпляємо зуби і боремося, і працюємо далі.
І робимо все, щоб вас більше ніколи не було на жодному державному пості у нашій країні, і щоб повернути борги нашим небесним героям реальними діями, а не фейковим словами, і змінами життя людей на краще, які кров’ю вибороли собі це право.