Сходив я одного разу в магазин по хліб. До сих пір як згадаю, не можу стримати сміху! Фінал – цe було щось!
Світлих історій так не вистачає в житті. Але вони все ж трапляються і так приємно згадати про одну з них!
Заходжу я одного разу в магазин. Звичайний магазин, нікого немає. Закупити хліба, даю 50 гривень.
Продавщиця мені дає решту 480 гривень з копійками. Ну я думаю: некрасиво буде забирати, та й всі ми помиляємося, з ким не буває. Кажу їй:
– Я вам дав 50 гривень!
Вона задумливо подивилася на мене, потім в касу, і відповідає:
– Ні ви мені дали 500.
Я став сперечатися і пояснювати, що я брав з собою всього 50 гривень, і ніякої іншої купюри у мене не було! Вона стоїть на своєму і категорично відмовляється зі мною погоджуватися. Ну, думаю, пес з тобою, забрав гроші і поїхав.
Приїжджаю додому, відкриваю шафку, щоб покласти гроші, а там лежать лише 50 гривень. І тут я зрозумів, що сам затупив, посміхнувся, сів в машину, поїхав купив жінці коробку цукерок і пляшку вина.
Як же добре, що є на світі такі чесні та хороші люди!