Снайперu. Два молодих хлопця, вкоротuлu собі віку! І не треба пускати слuні
Пішов з життя учасник АТО, молодий хлопець, українець з не звучним позивним «Тихій». За пів року, це другий випадок суїциду колишніх бійців роти снайперів!
Два молодих хлопця, вкоротили собі віку! Це дві не не здійсненні мрії, дві не створенні родини, а замість сльози рідних та побратимів!
І не кажіть що війна не до чого! І не треба пускати слині, що пили оковиту і.т.д.
Тихій ніколи не пив!!! І як всі, він хотів жити та будував плани на майбутнє! Я, капітан Копчик Сергій Петрович, відчуваю гордість за те, що служив поряд з цими хлопцями і я співчуваю рідним в цьому горі, що війна забрала їх життя… Війна буде жити і після офіційного завершення, довгі роки.
Про що я думаю? Що за звітами, планами, орг.комітетами по святам і створенню пам’ятників, забуваю головне; життя хлопців! По роботі, майже кожен день бачу хлопців на грані нервового зриву та відчаю. Ми витрачаємо купу грошей на свята, але не копійки на психологічну реабілітацію.
Державне фінансування на психологічну реабілітацію не витримує ні якої критики. Сама програма реабілітації не ефективна. Є приклади ефективної реабілітації родин учасників АТО в Гошіві, Зарваниці і.т.д. З дружиною, з дітьми, з психологом, з проведенням майстер класів та тренінгів. Треба брати за основу та створювати державну програму!
Є проблема, що хлопці не люблять, коли їм залазять в душу! Але треба намагатись і треба діяти!
Скільки ще загублених війною жертв треба?!
Мені сумно то гірко! Прощавай друже » Тихій»!
Копчик Сергій