Цей допuс цє останнє попередження. Останній шанс для українців. Думайте. Адже вже завтра буде пізно (ВІДЕО)

УКРАЇНА: БЕЗ ІНСТИНКТУ ВИЖИВАННЯ? Останній місяць перед виборами. Нас завалили «розслідуваннями», срачами, імпічментами, зубожіннями, підкупами…Тим часом проростає найстрашніше зло: зєлєнізація країни. Цей варіант можливо найгірший для України. Спочатку нам показували «Наша Раша» і Аганькі – вибрали Януковича, нині нам показували квартали і сватів – вибираємо Зєлєнского. Людина-мінус в політиці. Людина що не усвідомлює в якій країні живе. Людина-лялька в руках кураторів. Людина-українофоб. Як? Як у 2019 році це могло статися з нами? Як люди могли отцпіти до такої міри, щоб вибирати українофобських шутів з прокремлівського телевізора. Як третина населення країни усвідомлює своє майбутнє? Країна зєлєнского – це країна без нас всіх. Без українців. Без патріотів. Без ідеології. Без активістів. Без людей. Це країна-зомбі. Із купкою зазомбованих, законсервованих, заточних під квартал. Країна зєлєнского – це країна без нашої мови. Без нашої історії. Без гідності. Без шляху до НАТО. Це країна анархії. Повного хаосу та безвладдя. Це країна договорняків олігархів та їх ляльок-депутатів. Це розірване на шмаття суспільство людей, які ненавидять одне одного. Невже ми знову повторюємо 1919 рік, коли українці не змогли консолідуватися, стати єдиними, подолати чвари та взаємну ненависть. Чи закінчився 1919й для країни? Громадянською війною, окупацією російськими військами, Голодоморами, репресіями, депортаціями. Невже ми ходимо по колу? Вибір 31 березня 2019 року – це вибір нашої долі і життя. Це вибір, чи бути нашій країні. Це вибір нашого існування. Інстинкт виживання – ось що має бути. Елементарний. Ми можемо критикувати. Можемо жити бідно. Можемо бути не задоволеними. Але в такі моменти як сьогодні, ми всі повинні об‘єднатися. Стати разом. Усвідомити себе. Усвідомити майбутнє та теперішнє. Не дати розчленувати країну та вбити її майбутнє. Зєлєнізація країни – це зєлєнізація Криму. Це російських брудний чобіт на наших вишиванках. Це ржавий московський танк на наших вулицях. Це відсутність майбутнього в наших дітей. Це кремлівські зірки з наших телевізорів. Це кінець країни. Швидкий та логічний. Цей допис є останнім попередженням. Останнім шансом для українців. Думайте. Адже скоро буде пізно. Я не хочу, щоб 2019й став 1919м…

Опубліковано Андрієм Смолієм Субота, 2 березня 2019 р.