У Мережі благають помолитися за 5-річну Вікусю: дівчинка, яка вижила у смертельній ДТП досі в комі

Тернопільські лікарі продовжують боротися за життя дівчинки. Ізраїльські медики відмовилися транспортувати дитину за кордон, адже та – у важкому стані. Рідні просять усіх небайдужих помолитися за здоров’я маленької Вікусі, передає Корупція.Інфо

Лише молитва може зцілити п’ятирічну Вікусю Руду, яка постраждала в аварії на Тернопільщині. Лікарі обласної лікарні продовжують боротися за життя дитини. Тато не відходить від донечки та сподівається лише на чудо.

Нагадаємо, що 27 червня близько 17 години в селі Озерна на Тернопільщині трапилась ДТП за участю військового автомобіля, що належить в/ч А3215 і цивільного автомобіля «Нісан Кашкай» . На момент аварії у салоні іномарки перебувало дві жінки та дитина. У вантажівці двоє військових в кабіні і двоє в буді. Внаслідок аварії загинули мама та бабуся Вікторії, а дитина та військовослужбовець травмувалися.  П’ятирічну дівчинку у важкому стані госпіталізували в лікарню. Зі слів очевидців, через несприятливі погодні умови цивільний автомобіль виїхав на зустрічну смугу і зіткнувся з військовою вантажівкою. Досі триває слідство.

Тим часом, родина досі не може оговтатись від страшної біди. В один день їхнє життя перевернулося. Загинули 29-річна Мар’яна, мама 5-річної Вікторії, та бабуся дівчинки – 46-річна пані Ольга. Їх поховали 30 червня у рідному селі Золочівка, що в Зборівському районі. Того дня пані Ользі якраз мало виповнитися 47, розповідає рідний брат жінки Ярослав Матейко.

– Сестра разом з племінницею та онукою повертались із Тернополя. Їздили туди на закупи. В Олі мав бути День народження, а ще моя донька заміж виходить, то вони поїхали по магазинах, аби підібрати собі щось з одягу на святкування. Їхали і не доїхали…

Чоловік стримує сльози. Каже, важко усвідомити, що в одну мить можна втратити найближчих людей.

– Я тоді був у Польщі, коли дізнався про трагедію, одразу приїхав, – продовжує він. – Ми досі не можемо повірити в те, що сталося. Один Бог тільки знає, чому вони загинули. Мар’яна керувала автомобілем вже не перший рік, була досить уважним водієм… Що трапилось – не можемо зрозуміти, уже все передумали.

В аварії вижила онука чоловіка – п’ятирічна Вікуся. Її непритомну забрала карета швидкої та відвезла у Зборівську районну лікарню. Дізнавшись про трагедію, із-за кордону повернувся чоловік Мар’яни, тато дівчинки. Він, за словами пана Ярослава, весь час біля дитини.

– Він написав розписку, і Вікусю реанімаційна швидка перевезла в Тернопільську обласну лікарню. Хоч маленька сиділа ззаду в автомобілі, вона також дуже сильно постраждала. Лікарі роблять все можливе, аби її врятувати. Славік (тато) кликав лікарів з Ізраїлю, аби ті допомогли поставити її на ноги. Але закордонні медики відмовилися транспортувати дитину, мовляв стан дуже важкий. Ми всі сподіваємося на велике чудо  і дуже хочемо, аби маленька Вікуся вижила, – додає співрозмовник.

У Вікусі є рідний братик Сашко. Поки тато працює за кордоном, Сашко разом із мамою та сестричкою жили в Тернополі, але часто їздили в село на Зборівщину. Хлопчикові лише 7 рочків, він закінчив перший клас школи №2. У такому ранньому віці школяреві довелось пережити велике горе – втратити маму, зараз він чи ненайбільше хоче, аби одужала його сестричка.

Поки тато весь час перебуває біля Вікусі в лікарні, за Сашком пильнує рідна сестра його покійої бабусяі – Галина Коваль.

– Дякувати Богу, що Саша по-дорослому сприйняв цю страшу звістку. Ми дуже боялися говорити йому правду. Адже він був дуже прив’язаний до мами. Весь час: «Мам, мам, мам…» І так безкінечно. Я часом дивувалася, як вона витримує, він весь час коло неї… Коли трапилась біда, ми радилися із трьома священиками: говорити йому про аварію чи ні. Зрештою, усі отці сказали, що потрібно розповісти дитині правду. Тож пояснили Сашкові, що мама і бабуся померли, і що більше не повернуться. Дали йому змогу попрощатися з ними. Інакше, хлопчик би не  вірив нам, він би чекав, що рано чи пізно мама повернеться. А Мар’янка уже на небі…, – крізь сльози говорить жінка.

Нині Сашко молиться, аби його сестричка одужала. Ходить провідувати її в лікарню, готує невеличкі подаруночки.

– Ми разом ходимо на цвинтар, він несе квіти для мами. Ось якраз дев’ять днів минуло… – продовжу пані Галина. – Плаче, сумує за ненькою. Каже, що дуже хоче, аби Вікуся прокинулася, так мріє за пампульки її потрясти. Вони з сестричкою дуже дружні. Весь часом разом, майже не сварились.

До слова, у соцмережах з’явилася інформація, що родина загиблих збирає кошти на лікування Вікусі. Проте наразі збір грошей припинили.

– Закордонні спеціалісти спочатку обнадіяли нас, тож ми всі активізувалися, аби якомога швидше зібрати кошти на лікування. Ми звертались і в Росію, і в Канаду. І от ізраїльські спеціалісти відмовилися забирати Вікусю. Тож тато дівчинки вирішив, що збір треба припинити, – пояснює пані Галина.

Тато дівчинки Ярослав Рудий в телефонному режимі пояснив, що наразі коштів непотрібно, поки що обходиться власними силами. Якщо самопочуття донечки покращиться, він проситиме про допомогу небайдужих. Наразі стан дитини важкий. Найбільше прохання чоловіка, який втратив дружину, – помолитися за те, аби одужала його маленька донечка та здоровою повернулася в рідну оселю.