Вaжкo пoвiрuтu, але стало відомо, чим займався Пyтiн в 80-ті. Це Фото побачив весь світ

Скандальне фото затримання у Казанського собору під час масової акції протесту в Ленінграді 12 березня 1989 р лідера Демократичного Союзу Валерія Терехова, в якому брав безпосередню участь В.В. Путін, за лічені дні облетіло весь світ, розбурхавши не тільки російську блогосферу, але навіть світові

Путін обманув країну, що нібито не брав участі в масових арештах під час перебудови (ВІДЕО). Як обманював її і раніше.Скандальне фото затримання у Казанського собору під час масової акції протесту в Ленінграді 12 березня 1989 р лідера Демократичного Союзу Валерія Терехова, в якому брав безпосередню участь В.В. Путін, за лічені дні облетіло весь світ, розбурхавши не тільки російську блогосферу, але навіть світові ЗМІ:

http://www.ansa.it/web/notizie/rubriche/mondo/2013/07/26/Putin-arresta-d…Вперше ця фотографія з підписом «В. Путін курирує захоплення лідера Демократичного Союзу Валерія Терехова. Казанський собор. 1989 »була опублікована в книзі правозахисника Юлія Рибакова« Моє століття »(СПб., 2010. С. 426), який отримав її багато років тому від самого Терехова, який помер в 2007 р Рибаков теж брав участь в тому пітерському мітингу навесні 1989 р . і на власні очі бачив, як майбутній президент Росії Володимир Путін особисто розпоряджався співробітниками МВС і КДБ, які проводили затримання учасників протестної акції …На розгорається скандал навколо гучного фото з Путіним під час арешту дисидентів в березні 1989 р змушений був відреагувати навіть Кремль, і провідне російське інформ-агентство ІТАР-ТАСС ввечері 26.07.2013 р передало «блискавку» з Ново-Огарьово, що «президент Росії Володимир Путін украй здивований інформацією, що з’явилася в інтернеті, що він брав участь в радянські часи в затриманні дисидента ».Про це повідомив прес-секретар російського президента Дмитро Пєсков: «знайшли в Інтернеті таку річ – Путін бере участь в затриманні дисидента.Я показав це Путіну, він здивувався більше мене, більш того, за дорученням президента ми точно дізналися, коли ж він повернувся з Німеччини – і виявилося, що з Німеччини він повернувся через три місяці після того, як була зроблена ця фотографія. 

Це просто до того, як люди з чесними революційними особами, цитуючи Шекспіра, цитуючи Гамлета … чого це все коштує. Мені прикро, що люди з такими особами брешуть »: http://www.itar-tass.com/c95/821031.htmlЯк бачимо, в офіційному повідомленні кремлівської прес-служби зовсім не заперечується очевидне подібність «куратора» масових арештів у Казанського собору з В.В. Путіним, але як контраргумент тиражується одна-єдина деталь, вже давно стала самої що ні на є головоломкою для абсолютної більшості біографів Путіна.

Та й не дивно, коли повернення Путіна в Ленінград після «службової» відрядження в НДР по лінії КДБ оповите такою щільною завісою секретності, що впору задуматися, чим це все викликано …Відомо, що службі в КДБ Володимир Путін присвятив цілих 15 років, і згодом при кожному зручному випадку він завжди запевняв, що анітрохи в цьому не кається. 

Про цей період свого життя Путін сам досить детально інформував російських читачів у книзі «Від першої особи». Крім того, деякі колишні однокурсники зізналися, що їм нерідко доводилося бачити Путіна під час хресного ходу у церкві серед дружинників – охоронців порядку в цивільному з червоними пов’язками на рукавах. Влада в Радянському Союзі прагнули не допустити присутності молоді на богослужіннях, і тому КДБ уважно стежило за всіма, хто відвідував храми.За час служби в Ленінградському управлінні КДБ Путін зав’язав дружні стосунки з двома своїми однолітками. Через 25 років всі троє зайняли вищі пости в ієрархії державної влади Російської Федерації: президент Володимир Путін, нинішній керівник путінської адміністрації Сергій Іванов і секретар Ради безпеки РФ Микола Патрушев.

Незабаром після обрання Горбачова генсеком Путін був направлений для підвищення кваліфікації в Червонопрапорний інститут ім. Андропова, де все курсанти на час навчання отримали псевдоніми, – так Путін став «Платова»: http://video.yandex.ru/users/rublev-museum/view/85/А ось далі біографічні відомості про Путіна стають вкрай суперечливими, особливо по частині його розвідувальної діяльності в НДР. Згідно з його власним висловлюванням, він працював «по лінії політичної розвідки», приїхавши з сім’єю в Дрезден в 1985 рФормально він був зарахований до складу Групи Радянських військ в Німеччині, але насправді служив в радянській розвідці, тісно співпрацювала з Міністерством державної безпеки НДР ( «Штазі»). Апарат представництва КДБ в НДР налічував тоді 1000 Співробітників, і лише вісім з них працювали в Дрездені під керівництвом генерала Володимира Широкова. Територіально НДР ділилася на 14 округів.

 Дрезден був адміністративним центром одного з них.Група радянської розвідки в Дрездені розміщувалася в будинку № 4 на Ангеліка-штрассе в аристократичному кварталі Лошвіц, прямо навпроти окружного управління МГБ. Путіни займали стандартну двокімнатну квартиру з передпокою і коморою на третьому поверсі збірно-щитового будинку № 101, розташованого на Радебергер-штрассе. У другій половині 1986 р у них народилася друга дочка.За даними газети «Зекс Цайтунг», негласним співробітником Путіна був в той час хтось Райнер Зоннтаг, за завданням КДБ засланий в одну із західнонімецьких праворадикальних організацій. Раніше неодноразово судимий в НДР, Зоннтаг незабаром став сутенером, – на «Штазі» працювали багато повії, – і потім був убитий в Мюнхені при загадкових обставинах.За словами самого Путіна, в Кельні добре обізнані про його діяльності в Дрездені, тому що всі документальні матеріали з архівів «Штазі», що стосуються його перебування в Східній Німеччині, після падіння Берлінської стіни були повністю передані спецслужбам ФРН, і ніякі неприємні сюрпризи його чекати не можуть …

Проте, напередодні президентських виборів в березні 2000 р журналісти з усього світу з’їхалися до Німеччини з метою зробити поїздку «за путінським місцях». Вони старанно шукали сліди перебування Путіна в Дрездені і Лейпцігу, Бонні та Берліні, досконально розпитували всіх відомих в розвідці людей, але так толком нічого і не дізналися. Колишній начальник Першого Головного управління Володимир Крючков, який очолював КДБ в 1988-1991 рр., Взагалі не пам’ятав Путіна.В інтерв’ю «Московським новинам» Крючков висунув припущення, що Путін, найімовірніше, не був кадровим розвідником, а всього лише співробітником якогось іншого підрозділу КДБ, направленим у відрядження в НДР на звичайний термін в 5 років.

 Цим же припущенням В. Крючков пояснював повернення Путіна з НДР до Ленінградського управління КДБ по роботі з особовим складом (МН, № 2 (1021), 25-31 січня 2000).Прізвище Путіна нічого не говорила і легендарному керівнику розвідувального управління міністерства державної безпеки НДР Маркусу Вольфу. Колишній секретар Дрезденського окружного комітету СЄПН Ганс Модров також запевняв, що ніколи в житті не зустрічався з Путіним! Останнє тим більш дивно, що в Росії циркулювали чутки, що нібито Модров підтримував «особливі відносини» з Горбачовим саме через Путіна, який був членом «парткому» представництва радянської розвідки в НДР.Треба зауважити, що з приходом Путіна до влади почався масове вкидання фальсифікованих «документів» з історії Росії відразу ж слідом за фальсифікацією результатів президентських виборів 26 березня 2000 року, коли в цілому по Росії Путін отримав за оцінками більшості експертів приблизно 48-49% голосів , але Адміністрація Президента і «міністерство виборів» спустили «зверху» ЦВК цифру 52,94% (39 740 434 голосів), хоча в момент закінчення виборів о 20:00 за Путіна було всього 44,5% (Верховський А.М., Михайлівська Е.М., Прібиловський В.В. РОСІЯ ПУТІНА: упереджений погляд. М .: Центр «Панорама», 2003. C.146-158): http://echo.msk.ru/blog/expertmus/1104708-echo/#cmnt-16286404Товариші по службі відзначали «заздрісність і сквалижность» Путіна. 

До речі, на думку одного з товаришів по службі, Володимир Путін «сильно нервував» у важких ситуаціях. Часто він машинально ховав руки в кишенях, очевидно, бажаючи таким чином приховати свої душевні переживання. У бесідах з друзями і колегами Путін любив називати себе «типовим представником червоної бюрократії» і з гордістю розповідав про активну участь діда в революційних подіях в Санкт-Петербурзі в жовтні 1917 рЧим уважніше біографи Путіна вивчають період його життя в НДР, тим суперечливим виявляються дані про нього. Схоже, бійці так званого «невидимого фронту» в Москві щосили намагаються прикрити даний період щільною завісою секретності або просто направити журналістів по помилковому сліду …У другій половині 1980-х рр.,

За інформацією ряду видань, Путін мав відношення до розпродажу майна Групи Радянської військ в Німеччині ( «… Путіна можуть брикнути. Особливо ті, хто знає, чим він займався в період служби в НДР. Справа про розкрадання майна Західної Групи військ досить темне … »// Нова газета, № 39 (д), 21-24 жовтня 1999).У 1987 р Путін разом з багатьма іншими співробітниками представництва КДБ був нагороджений бронзовою медаллю «За видатні заслуги перед Національною Народною армією НДР», але цієї нагороди радянських офіцерів удостоїли виключно в честь сімдесятиріччя Жовтневої революції. 7 лютого 1988 р Путін був нагороджений бронзовою медаллю «За заслуги» Міністерства державної безпеки НДР, хоча ніяких особливих заслуг за ним не значилося. І зовсім незрозуміло, чому Президія Верховної Ради СРСР нагородила його «Знаком пошани»?За версією, висхідній до великого інтерв’ю, яке було дано Путіним на початку 2000 р трьом журналістам газети «Комерсант» і склало основу передвиборної книги «Від першої особи», він перебував у Дрездені до січня 1990 р .: «Коли в січні 1990 р . ми повернулися з Німеччини, я ще залишався в органах, але потихеньку почав думати про запасний аеродром »(Геворкян Наталя, Колесников Андрій, Тімакова Наталя. Від першої особи. Розмови з Володимиром Путіним. М., изд.« Вагриус ». С. 76). Колишня дружина президента Людмила Путіна називала схожу дату: «Ми повернулися в Союз на початку 1990 р, здається, 3 лютого» (Блоцкий Олег. Володимир Путін. Книга друга. Дорога до влади. М., ОСМОС-ПРЕСС, 2002. С. 271).Як би там не було, ФАКТ ЗАЛИШАЄТЬСЯ ФАКТОМ – до літа 1987 г. Владимир Путін вже повернувся з НДР на свою постійну роботу в Ленінграді, судячи зі спогадів його сусідів по будинку, який отримав квартиру одночасно з ним! Влітку 1987 г. Владимир Путін оселився разом з батьками в новій 3-кімнатній квартирі (99 кв.м. загальної площі) в будинку 42 по Среднеохтинский проспекту в Ленінграді.Дивно, що ніхто з журналістів досі не спромігся взяти виписки з будинкової книги про дату заселення Путіних в квартиру на Середньої Охте. 

Втім, після констатації повної байдужості до метричних книг про нібито «таємному» хрещенні Путіна в дитинстві вже не доводиться нічому дивуватися ….Варто звернути увагу, що, за версією Юрія Шутова, Путін був повернутий до Ленінграда з НДР ДОСТРОКОВО, так як «був помічений в несанкціонованому контакті з представником агентурної мережі противника» ( «Новий Петербург», 24 грудня 1998).Для довідки: співробітник КДБ у відставці, який побажав залишитися невідомим: «Путіна прибрали з Німеччини і перевели в діючий резерв за несанкціоновані контакти.

 У нього в зв’язку з цим, звичайно, були певні складнощі. Тому що з органів в той час так просто не йшли »: http://www.profile.ru/items_3762У досьє західнонімецької розвідки БНД, опублікованих в ЗМІ Німеччини, повідомляється, що під час служби в КДБ Володимир Путін був невірним чоловіком і бив дружину. Досьє виявив експерт з БНД Еріх Шмідт-Еенбоом. «За деякими відомостями, російський прем’єр-міністр мав кілька романів під час перебування шпигуном в Дрездені в кінці 80-х років», – відзначала британська The Daily Mail: http://www.dailymail.co.uk/news/article-2056547/ Vladimir-Putin-philander …За інформацією БНД, якась перекладачка, яка була агентом цієї спецслужби, подружилася з дружиною Путіна Людмилою: «та сказала агенту, що її чоловік« вдавався до домашнього насильства і [мав] багато сексуальних зв’язків ». За словами Шмідта-Еенбоома, шпигунка, яка подружилася з Людмилою Путіної, фігурувала в БНД під кличкою «Ленхен», але також мала прізвисько «Балкон» за пишні груди: «у неї був роман з якимось полковником КДБ, вона завагітніла і скористалася цим як приводом для виїзду в Західний Берлін на лікування, що дозволило їй втекти на Захід у 1989 р за кілька місяців до падіння Стіни »(The Times).За даними німецької газети Bild, Шмідт-Еенбоом натрапив на інформацію про позашлюбні зв’язки Путіна, збираючи матеріали про впровадження агента БНД в «штаб-квартиру КДБ». 

Шмідт-Еенбоом «потрапив прямо в точку. А я особисто знаю зі слів двох попередніх президентів БНД, що в дрезденський період Путін був плейбоєм », – зазначив неназваний« високопоставлений експерт з розвідки з Німеччини ».У 1987-1990 рр. Володимир Путін значився на посади «помічника проректора ЛДУ з міжнародних зв’язків» (Від першої особи. С. 77). Колишній генерал КДБ Олег Калугін визначав функції В.В. Путіна в університеті як «резидент КДБ». «Міжнародні зв’язки» включали в себе навчання іноземців, і в якості помічника проректора В.В. Путін курирував іноземних студентів і аспірантів в ЛДУ.У 1989 р Володимир Путін брав участь в організації спільного підприємства ЛДУ і компанії Procter & Gamble (P & G). За 1% доходів, які відраховуються ЛДУ, кампанія P & G отримала один з особняків ЛГУ на Університетській набережній під торгівлю американським милом і пральним порошком.

 Через ректора ЛДУ Станіслава Меркур’єва Путін відновив знайомство з А. Собчаком. Коли на початку 1990 р ректор Ленінградського університету Станіслав Меркур’єв вилетів в Нью-Йорк, з ним були ще двоє людей: Анатолій Собчак, який повинен був виступити з лекцією в тамтешньому університеті, і … кадровий офіцер КДБ Путін, якого було направлено для супроводу ректора ЛДУ.11 липня 2001 р італійська газета La Repubblica опублікувала перше розслідування про Володимира Путіна, яке справило ефект вибуху бомби. Стаття «Putin, le bugie sul Kgb» ( «Путін, брехня про КДБ») була приурочена до майбутнього саміту «великої вісімки» і повинна була розвіяти ореол таємничості навколо президента Росії. Автори журналістського розслідування Карло Боніні (Carlo Bonini) і Джузеппе Д`Аванцо (Giuseppe D`Avanzo) викрили свого часу на сторінках газети Corriere della Sera Бориса Єльцина, «Сім’ю», їх кредитні картки, компанію Mabetex і особисто Павла Бородіна в серпні 1999 м

Для того щоб світова громадськість нарешті дізналася, хто такий Володимир Путін, Карло Боніні і Джузеппе Д`Аванцо провели власне двомісячне розслідування і опитали багатьох свідків, що мають безпосереднє відношення до кар’єри російського президента. Журналістам вдалося знайти безліч досі неопублікованих документів і навіть зустрітися з двома суперсвідетелямі, до сих пір зберігає мовчання: один з них – агент КДБ, а інший – високопоставлений чиновник з адміністрації Санкт-Петербурга.Як повідомлялося в сенсаційної статті La Repubblica, в 1999 р «Сім’я», що складалася з Тетяни Дьяченко, Анатолія Чубайса, Олександра Волошина, Бориса Березовського, Романа Абрамовича, Олександра Мамута і Валентина Юмашева, усвідомила, що «дідові» пора шукати заміну: « найкраще для цього підходив маленький сірий чоловічок – Володя Путін, лялька в руках ляльководів ». Він повинен був захистити «Сім’ю» від нескінченних нападок з боку прокурора Карли дель Понте (Carla del Ponte) та інших «ворогів нової Росії», які стверджували, що Борис Єльцин і його дочки брали хабарі від власника компанії Mabetex.