“Везу дітей в село. Одеська трасса. Великий автобус. Водій , тільки- но сів за кермо, сходу приклав до вуха мобілку…”
Везу дітей в село. Одеська трасса. Великий автобус. Водій , тільки- но сів за кермо, сходу приклав до вуха мобілку, теревенить про все на світі з друзяками , 20 хвилин. Намагаюся чемно обірвати його “плідну” бесіду .
Говорю про безпеку руху і що діти в салоні.
Купа небайдужих пасажирів накидується на мене, щоб не заважав водієві вести телефонні перемовини. Водій , підбадьорений підтримкою , з задоволенням матюкає.
Мовчу …
На найближчій зупинці, вийшли вигружати багаж, тихо даю пару копняків по дупі. Подальшу дорогу ображено “дується”, по телефону вже не тріщить.
Сумно…