З самого ранку на Банковій паніка! Щойно, «1+1» оприлюднив чергове розслідування, яке поставило на вуха всю країну. ФОТО, ВІДЕО
Протягом 2015 року за участі соратника президента, керівником посередницької фірми були взяті під контроль три обленерго в Харкові, Черкасах та Запоріжжі і розкрадено 1,4 млрд гривень.
Журналісти «Схем. Корупція в деталях» оприлюднили розслідування з розкрадання коштів в енергетиці та причетності до цього соратника і бізнес-партнера президента Петра Порошенка Ігоря Кононенка.
Зокрема, журналісти отримали записи телефонних розмов фігуранта справи, слідство якої вже проводило кілька років тому Національне антикорупційне бюро. Журналісти не уточнюють, звідки в них аудіозаписи, проте запевняють, що перевірили їх на автентичність шляхом проведення експертизи у США. Експертиза, за їхніми словами, довела високу вірогідність, що голоси співрозмовників є справжніми.
Ці записи охоплюють період весни-літа 2015 року. У ній задіяні зазначений вище фігурант Дмитро Крючков – екс-нардеп (був членом комітету з питань паливно енергетичного комплексу) та бізнесмен.
У квітні 2018 його затримали у Німеччині. У НАБУ його підозрюють у розтраті коштів «Запоріжжяобленерго». Крючков був оголошений у розшук ще 2016 року. У 2014-му він став керівником приватної компанії «Енергомережа». І вже за рік вона взяла під контроль роботу кількох обленерго, зокрема в Харкові, Запоріжжі та Черкасах.
На одному із записів близький соратник президента Ігор Кононенко цікавиться перебігом розрахунків Крючкова з державою.
Кононенко: Ти скажи мені, а коли ти плануєш це саме – по Харкову «згорнутися»? Крючков: Два тижні. Дедлайн – два тижні.
Зазначимо, що Кононенко є заступником голови фракції БПП у Верховній Раді і членом комітету парламенту з питань паливно-енергетичного комплексу.
В Україні нараховується 25 обленерго, майже всі вони повністю перейшли у приватні руки, але контрольні пакети шести з них — належать державі. Журналісти зазначають, що у 2015 році зокрема контроль над «Запоріжжяобленерго» здійснювали міноритарні акціонери – брати Суркіси, які володіють ФК «Динамо».
Тоді власник «Енергомереж» Крючков працював на братів Григорія та Ігоря Суркісів, одночасно контактуючи з Кононенком. Зокрема 19 квітня 2015 року Крючков звітував Кононенкові, як зірвати збори акціонерів «Запоріжжяобленерго», призначені на 21 квітня, для того, щоб на засіданні не змінили його керівника.
«Ми вже знайшли і реєстр, і реєстратора… у вівторок за будь-якої погоди нічого не відбудеться», — каже Крючков у телефонній розмові, що оприлюднена журналістами.
Під час засідання в той день справді планувалося припинити повноваження керівника обленерго Ігоря Корніленкова, і цьому намагалися запобігти Крючков і брати Суркіси за сприянням Кононенка, стверджується у розслідуванні. Їхня зацікавленість полягала в реалізації корупційної схеми, яка згодом нанесла «Запоріжжяобленерго» півмільярдні збитки.
«Ще в 2015 році «Запоріжжяобленерго» погодилось, що великі місцеві промислові підприємства платитимуть за вже поставлену електроенергію – приватній компанії Крючкова «Енергомережа». А ця фірма своєю чергою мусить віддати гроші постачальнику.
На ці нехитрі тристоронні договори пішли такі заводи олігархів: «Запорізький титано-магнієвий комбінат», «Дніпроспецсталь» і «Запорізький завод феросплав». От тільки гроші за електроенергію «Запоріжжяобленерго» від Крючкова так і не дочекалось. Таким чином тільки у 2015 році напівдержавне підприємство недоотримало півмільярда гривень», — зазначаєть журналісти.
Цю оборудку на «Запоріжжяобленерго» від 2015 року розслідують детективи НАБУ. Підозрюваних у справі двоє – сам Крючков і вже колишній керівник обленерго Ігор Корніленков. Останній, за даними детективів, переховується від українського правосуддя у Росії.
Радіо Свобода
У Черкасах детективи НАБУ також виявили схему з виведення грошей – ідентичну до тієї, яка була ними розкрита у Запоріжжі. Причетні до неї згадані вище особи, а управляла «Черкасиобленерго» у 2015-му лояльна братам Суркісам людина – Світлана Кузьмінська, на той час, як стверджують журналісти, ще й співмешканка Дмитра Крючкова.
Вона, Крючков та підприємство олігарха Фірташа «Азот», за версією слідства, домовились, що за поставлену електроенергію «Азот» розрахується з Крючковим. А той вже своєю чергою віддасть гроші обленерго. Так «Енергомережа» отримала майже 300 мільйонів гривень, але гроші обленерго не віддала.
Радіо Свобода
Третій регіон – Харків. «Харківобленерго» – місцевий постачальник електроенергії, його чистий дохід у 2015 році склав майже 5 мільярдів гривень. На весні 2015 року наглядова рада енергокомпанії призначає нового виконуючого обов’язки керівника –Володимира Яворського.
Для контролю за обленерго Крючков і його соратники прагнули поставити на підприємство лояльний до себе менеджмент – так само, як в Запоріжжі та Черкасах.
Журналісти оприлюднили аудіозапис, на якому Крючков телефонує людині, голос якої схожий на Ігоря Котвіцького – народного депутата від «Народного фронту» й близького соратника міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, який на той момент грав в одній команді з Порошенком.
В телефонній розмові Крючков запевняє нардепа, що він особисто має намір контактувати з очільником Харківської області. Ним тоді був Ігор Райнін, пізніше він став заступником глави Адміністрації президента.
«Телефоном Крючков не просто контактує з впливовими людьми з оточення президента і заручається підтримкою очільника Харківщині. Він запевняє: ситуація щодо «Харківобленерго» під контролем на рівні президента Порошенка», — стверджують журналісти.
Крючков: І ще важлива інформація.Котвіцький: Так. Крючков: У п’ятницю вночі були у «П».У «П». Котвіцький: Так-так.Крючков: Дав добро. Особисто. Котвіцький: Ну чудово. Це як би тільки полегшить нам ситуацію і розуміння.
Крючков: Все, і контактна особа буде Ігор Кононенко. Котвіцький: А все. Все я зрозумів.Крючков: Губернатор знає.
Котвіцький: Все, він знає – це добре. Він знає його добре. Чудово. Тобто, Діма, ми зараз тоді в одному руслі говоримо. Тоді розуміння буде.
Радіо Свобода
Нацполіція тоді провела розслідування з розкрадань в «Харківобленерго» і оголосила підозру тодішньому керівнику Яворському.
Влітку 2018-го Яворський навіть отримав вирок – він відбувся одним мільйоном гривень застави та 119 тисячами гривень штрафу. Понад сто мільйонів виведених з підприємства коштів відшкодовані не були.
Самому Крючкову вдалося втекти з України – спершу він виїхав у Росію, а потім, перебуваючи у розшуку, опинився у Німеччині, де був затриманий місцевою поліцією.
Детектив НАБУ Роман Войтюк називає суму заподіяних збитків, яка фігурує в провадженнях: «Наразі Національним бюро розслідуються кримінальні правопорушення, з яких вбачається, що Крючковим, а також іншими особами заподіяно збитків на загальну суму понад 1,4 мільярда гривень».
Він пояснює, що Крючков діяв не одноособово. «Йому надавались вказівки іншими особами, і він ці вказівки виконував. Наразі ми встановлюємо всіх причетних осіб, зокрема – які давали ці вказівки», — каже Войтюк.
Нагадаємо, 11 березня журналісти-розслідувачі «Наших грошей» опублікували останню частину скандального розслідування про корупцію в оборонній галузі, в якій повідомили, що майже всі правоохоронні органи за хабарі закривали справи стосовно цієї корупційної схеми.
Раніше розгорівся скандал довкола оточення Порошенка через розкрадання у ЗСУ. За даними журналістів, до схеми
Розкрадання мільйонів на оборонці і російська контрабанда. Журналісти викрили схеми оточення Порошенка
виведення з української оборонки сотень мільйонів гривень причетний друг і партнер Порошенка, член Ради національної безпеки і оборони Олег Гладковський, його 22-річний син Ігор і гендиректор «Укроборонпрому» Павло Букін. У розслідуванні вперше оприлюднили секретну переписку учасників злочинної схеми, внутрішні документи, докази домовленостей про хабарі. Згідно з даними журналістів, розмір розкрадань становить мінімум 250 млн грн.